11 Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12 Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
13 Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14 Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15 Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.