16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18 Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19 Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20 Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21 Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
22 Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.