22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.