36 І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
37 Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
38 Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
39 З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
40 Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
41 І багато більше увірувало за слово Його.
42 А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.