14 Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15 Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16 Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17 Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18 Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19 Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20 Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.