1 Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2 Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3 Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4 Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
5 Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6 Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7 Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
8 Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9 Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10 Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11 Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12 Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13 Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14 У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15 На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16 Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17 Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18 Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19 Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20 Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21 Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22 Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23 Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24 Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25 Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
26 І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27 От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28 А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29 Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.