6 Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
7 Бачив я рабів - їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
8 Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
9 Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
10 Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, - треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
11 Укушеннє гадини без замови - те саме, що злий язик.
12 Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого: