1 Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землї; тим нехай у тебе буде слів не багацько.
2 Бо як сни снуються тодї, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів.
3 Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю.
4 Лучше не обітувати, нїж, обітувавши, не спевнити.
5 Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка. На що тобі того, щоб Бог прогнївався за твої слова та й в нїщо обернув дїло рук твоїх?
6 Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах - багато марноти. Нї! ти бійся Бога.