6 Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
7 Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
8 Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
9 Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.
10 Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з сьвятого місця, й забувано їх у містї, де вони так поводились. Та й се марнота.
11 Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло.
12 Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його;