22 А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
23 Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
24 В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
25 А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.
26 Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
27 Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.
28 Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.