6 Не шукаємо слави людської ні від вас, ані від інших.
7 Ми могли з‘явитися поважно, як Апостоли Христові, але були поміж вами тихенькі, неначе годувальниця, що вельми лагідно доглядає дітей своїх;
8 Тож ми, із ревности до вас, зажадали передати вам не лише Добру Вість Божу, але також і душі наші, тому що ви стали нам люб‘язні.
9 Бо ви пам‘ятаєте, браття, працю нашу і виснаження: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити когось із вас, ми проповідували у вас благовістя Боже.
10 Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно вчиняли ми перед вами віруючими;
11 Тому що ви знаєте, як кожного з вас, мов батько діток своїх,
12 Ми просили і переконували вчиняти гідно Бога, що прикликав вас до Свого Царства і слави.