3 Щоб ніхто не захитався у скорботах цих: бо ви самі знаєте, що так нам судилося.
4 Бо ми навіть тоді, коли були у вас, провістили вам, що будемо страждати, що й сталося, і ви це знаєте.
5 А тому я, не стерпівши більше, послав дізнатися про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник і щоб наш труд не виявився марним.
6 А тепер, коли прийшов до нас Тимофій од вас і приніс нам добру вість про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте доброзичливу пам‘ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
7 То ми, хоч яка в нас нужда і скорбота, втішилися вами, браття, через віру вашу.
8 Бо тепер ми живі, коли ви стоїте в Господі.
9 Яким чином ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, котрою тішимося через вас перед нашим Богом,