1 Павло, Апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Рятiвника нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,
2 Тимофiєвi, справжньому синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога, Батька нашого, i Христа Iсуса, Господа нашого.
3 Вiдходячи в Македонiю, я просив тебе залишитися в Ефесi i наставити декотрих, щоб вони не навчали iншого.
4 I не займалися байками i родоводами нескiнченними, котрi викликають бiльше сварок, анiж Божої науки у вiрi.
5 А мета наставлення є любов од чистого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри.
6 Вiд чого деякi ухилилися i вдалися до марнослiв'я,
7 Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розумiючи нi того, про що оповiдають, анi того, що утверджують.
8 А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9 Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, розбещених i споганiлих, для зневажникiв батька й матерi, для людиновбивникiв,
10 Для розпусникiв, мужеложникiв, людиноловiв, (наклепникiв, скотоложникiв), брехунiв, клятвопорушникiв, i для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,
11 Спираючись на славну Євангелiю блаженного Бога, яку менi довiрено.
12 Дякую Христовi Iсусовi, Господовi нашому, що дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, i поставив на служiння.
13 Мене, котрий переднiше був богозневажником, i переслiдувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не вiдаючи iстини, з невiрства.
14 А благодать Господа нашого Iсуса Христа вiдкрилася в менi рясно з вiрою i любов'ю у Христi Iсусi.
15 Вiрне це слово i всiлякої прихильности варте, що Христос Iсус прийшов у свiт врятувати грiшникiв, iз котрих я найперший.
16 Але задля цього я й помилуваний, щоб Iсус Христос у менi першому показав усе довготерпiння для прикладу тим, що будуть вiрувати в Нього на вiчне життя.
17 А Царевi вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Боговi честь i слава на вiчнi вiки. Амiнь.
18 Передаю тобi, сину мiй Тимофiю, згiдно з пророцтвами, якi були про тебе, такого заповiта, щоб ти боровся в узгодженнi з ними, як добрий воїн.
19 Маючи вiру i добру совiсть, котру деякi, вiдкинувши, зазнали катастрофи у вiрi, мов корабель на морi;
20 Такi-от Гiменей та Олександр, котрих я вiддав сатанi, щоб вони навчилися не зневажати Бога.