1 Павло, слуга Божий, Апостол Ісуса Христа, через віру вибраних Божих і пізнання істини, що стосується благочестя.
2 У надії вічного життя, яку обіцяв незрадливий у слові Бог передніше вічного часу,
3 А Свого часу явив Своє слово у проповіді, дорученій мені з повеління Рятівника нашого, Бога, –
4 Титові, істинному синові через спільну віру: благодать, милість і мир від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа, Рятівника нашого.
5 Я для того залишив тебе на Кріті, щоб ти завершив недокінчене і настановив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6 Якщо хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних, що не відають докору за розпусту чи непокору,
7 Бо єпископ має бути бездоганний, як Божий домобудівник, не зарозумілий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не корисливий,
8 Але гостинний до зайшлих, добролюбець, цнотливий, справедливий, доброчинний, розважливий,
9 Що тримається найпевнішого слова, згідно з ученням, щоб він був спроможний і напучувати у справжньому вченні і тих, що чинять спротив, викривати.
10 Бо є чимало й непокірних балакунів і блудників, надто ж із обрізаних,
11 Котрим треба загороджувати уста: вони-бо розбещують цілі доми, навчаючи, чого не варто, з огидного користолюбства.
12 Це з них самих один віршотворець сказав: крітяни завжди брехливі, хижі звірі, утробища ліниві.
13 Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були міцні у вірі.
14 Не зважаючи на юдейські байки і приписи людей, котрі ухиляються від істини.
15 Для чистих все чисте; а для опоганених і невіруючих немає нічого чистого, але опоганені розум їхній і совість.16. Вони кажуть, що знають Бога; а справами зрікаються, будучи огидними і непокірними, і не здатними на жодну добру справу.