7 Щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми з надією стали спадкоємцями вічного життя.
8 Слово це вірне; і я бажаю, щоб ти підтверджував про це, щоб ті, які увірували в Бога, старалися бути ревними на добрі справи: це добре і корисне людям.
9 А недолугих змагань, і родоводів, розбрату, і суперечок про Закон уникай, бо вони безвартісні й марні.
10 Від єретика, після першого і другого напучування, ухиляйся,
11 Знаючи, що такий розбестився, грішить і вже самозасуджений.
12 Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поквапся прийти до мене в Нікополь; бо я поклав собі пробути там зиму,
13 Законника Зіну і Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб їм нічого не забракло.