1 Слова Амоса, одного з пастухів текойських, котрі він чув у видінні про Ізраїль за днів Уззійї, царя юдейського, і за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського, за два роки перед землетрясінням.
2 І сказав він: Господь загремить з Сіону і озветься голосом Своїм з Єрусалиму, – і заплачуть хижки пастухів, і висохне вершина Кармелу.
3 Так говорить Господь: За три злочини Дамаску і за чотири не помилую його, тому що вони молотили Ґілеад залізними молотилами.
4 І пошлю вогонь на дім Хазаїла, – і пожере він палати Бен-Гадада.
5 І зламаю засуви Дамаску і винищу мешканців долини Авен і того, хто тримає берло – з Бет-Едене, і піде народ арамійський в полон до Кіра, говорить Господь.
6 Так говорить Господь: За три злочини Гази і за чотири не помилую її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб їх передати Едомові.
7 І пошлю вогонь на мури Гази, – і пожере оселі її.
8 І винищу мешканців Азоту і того, що тримає берло в Ашкелоні, і поверну руку Мою на Екрон – і загине останок филистимлян, говорить Господь.
9 Так говорить Господь: За три злочини Тиру і за чотири не помилую його, тому що вони передали всіх полонених Едомові і не згадали братерської спілки.
10 Пошлю вогонь на мури Тиру, – і пожере оселі його.
11 Так говорить Господь: За три злочини Едому і за чотири не помилую його, тому що він переслідував брата свого мечем, витіснив відчуття роду, навіснів постійно у гніві своєму і завше був виповнений люттю своєю.
12 І пошлю вогонь до Теману, – і пожере оселі Боцри.
13 Так говорить Господь: За три злочини синів Аммонових і за чотири не помилую їх, тому що вони розтинали вагітних в Ґілеаді, щоби поширити межі свої.
14 І запалю вогонь на мурах Рабби, – і пожере оселі її поміж криком у день битви, з вихором у день бурі.
15 І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, говорить Господь.