6 Сини Юдині прийшли в Ґілґал до Ісуса і сказав йому Калев, син Єфуннеїв, кенезіянин: Ти знаєш, що говорив Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барнеа.
7 Мені було сорок літ, коли Мойсей, слуга Господній, посилав мене до Кадеш-Барнеа оглянути землю; і я приніс йому у відповідь, що було в мене на серці.
8 Брати мої, котрі ходили зі мною, посіяли острах в серце народу; а я не відступився од Господа, Бога мого.
9 І присягався Мойсей того дня і сказав: Земля, котрою ступала нога твоя, буде спадком тобі і дітям твоїм навіки; бо ти не відступився од Господа, Бога мого.
10 Таким чином Господь зберіг мені життя, як він говорив; уже сорок п'ять років минуло від того часу, коли Господь сказав Мойсеєві ці слова, й Ізраїль ходив пустелею; а тепер, мені вісімдесят п'ять років.
11 Але й нині я так само дужий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей; скільки тоді було в мене сили, стільки ж і зараз є для того, щоб воювати, та виходити і входити.
12 Отож, дай мені цю гору, про котру говорив Господь того дня; бо ти чув того дня, що там живуть сини енакові, і міста в них великі й укріплені; якщо Господь буде зі мною, то я прожену їх, як говорив Господь.