22 Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і нехай Ізраїль знає! Якщо ми збунтуємося і відступимо від Господа, то нехай не помилує нас Господь в цей день!
23 Якщо ми спорудили жертовника для того, щоб відступити од Господа, чи для того, аби приносити на ньому приношення всеспалення і приношення хлібне і щоб звершувати на ньому приношення мирні: то нехай стягне (покарає) Сам Господь!
24 Але ми вчинили це із застереження, щоб у прийдешньому не сказали ваші сини нашим синам: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
25 Господь поклав рубіж поміж нами і вами, сини Рувимові і сини Ґадові, Йордан; немає вам частки в Господі. Таким чином, ваші сини підштовхнули б наших синів залишити страх Господній.
26 Тому ми сказали: Спорудимо собі жертовника не для приношення всеспалення і не для пожертв,
27 Але щоб він поміж нами і вами, поміж наступними родами нашими був свідком, що ми можемо служити Господові приношенням всеспалення і пожертвами нашими, і приношеннями мирними вдячністю нашою, і щоб у прийдешньому не сказали ваші сини синам нашим: "Немає вам частки в Господі".
28 Тому ми говорили: Якщо так скажуть нам і родам нашим у прийдешньому, то ми скажемо: Бачите подібність жертовника Господа, котру вчинили батьки наші не для приношення всеспалення і не для пожертви, але щоб це було свідченням поміж нами і вами.