20 Мешканці Аю, озирнувшись назад, побачили, що дим від міста підноситься до неба. І не було для них місця, куди втікати, ні туди, ані сюди; бо народ (Ізраїля), який біг до пустелі, повернув на переслідувачів.
21 Ісус та увесь Ізраїль, побачивши, що залишені в засідці захопили місто, і дим від міста підносився до неба, повернулися і почали винищувати айських людей.
22 А ті з міста вийшли назустріч їм, так що вони знаходилися в середині поміж Ізраїльтянами, з котрих одні були з одного боку, а інші – з другого. Так винищували їх, що не полишили жодного з них, що зацілів би чи втік.
23 А царя айського взяли живого, і привели до Ісуса.
24 Коли Ізраїльтяни винищили усіх мешканців Аю у полі, у пустелі, де вони переслідували їх, і коли вони всі до одного впали од вістря меча, тоді всі ізраїльтяни повернули до Аю і винищили його вістрям меча.
25 Загиблих того дня мужів і жінок, усіх мешканців Аю, було дванадцять тисяч.
26 Ісус не опускав руки своєї, котру простягнув зі списом, доки не піддав закляттю всіх мешканців Аю.