1 І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, котрого одного вибрав Бог, молодий ще і нетривкий, а справа ця велика; тому що не для чоловіка споруда ця, а для Господа Бога.
2 Я докладав усіх зусиль, щоб заготовити для дому Бога мого золото для золотих знарядь, і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і деревину для дерев'яних, каміння шогамське і каміння для опорядження, каміння нофеське й каміння гарне і барвисте, і всіляке коштовне і багато мармуру.
3 І ще, за моєї любови до дому Бога мого, є у мене скарби власні із золота і срібла, і їх я віддаю для дому Бога мого, понад те, що заготовив я для святого дому:
4 Три тисячі талантів золота, золота офірського, і сім тисяч талантів очищеного срібла на покриття стін тих домів.
5 Для кожної із золотих речей, і для кожної із срібних, і для всякого виробу рук художницьких. Чи не розщедриться іще хтось внести пожертву для Господа?
6 І почали приносити пожертви старшини родин, і старшини колін Ізраїлевих, і старшини тисяч і сотень, і старшини над маєтностями царя.