9 І радів народ за ревність їхню, тому що вони від усього серця несли пожертву Господові, а також і цар Давид вельми тішився.
10 І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: Благословенний Ти, Господе, Боже Ізраїлів, батька нашого, від віку й до віку!
11 Твоя, Господе, велич, і могутність, і слава, і перемога, і препишність, і все, що на небі, і на землі, Твоє; Твоє, Господе, царство, і Ти найвищий від усього, як Володар.
12 І багатство, і слава від Тебе, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність; і під владою Твоєю звеличилося і зміцнилося все.
13 І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе, і хвалимо величне ймення Твоє.
14 Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї одержане ми віддали Тобі.
15 Тому що мандрівники ми перед Тобою і захожі, як і всі батьки наші; мов тінь, дні наші на землі, і немає нічого тривкого.