1 І сказала їй Ноомі, свекруха її: Доню моя, чи не пошукати тобі притулку, щоб тобі добре було?
2 Ось, Боаз, зі служницями котрого ти була, родич наш. Він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
3 То вмийся, намастися, одягни на себе кращу одежу свою і рушай на тік; але не показуйся йому, доки він не скінчить їсти й пити.
4 А коли він ляже спати, то зауваж те місце, де він ляже; тоді прийдеш і відкриєш приніжжя його і ляжеш, а він скаже, що тобі робити.
5 Рут сказала їй: Учиню все, що ти сказала мені.
6 І пішла та тік, і вчинила все так, як наказала їй свекруха її.
7 Боаз наївся і напився, і звеселилося серце його, і пішов та й ліг спати біля копиці. І вона прийшла тихесенько і відкрила його приніжжя й лягла.