10 Боаз сказав: Благословенна ти від Господа, доню моя! Оце твоє останнє добродіяння учинила ти ще краще попереднього, що ти не пішла шукати юнаків – ані бідних, ані багатих.
11 А тепер, доню, не бійся! Я вчиню тобі все, що ти сказала; бо все місто народу мого знає, що ти жінка доброчинна.
12 І хоч це правда, що я родич; але є ще родич ближчий, аніж я.
13 Переночуй цю ніч, а завтра, якщо він прийме тебе, то добре, нехай прийме; а якщо він не захоче прийняти тебе, то я прийму, живий Господь! Спи до ранку.
14 І спала вона біля ніг його до ранку, і підвелася, перш, ніж могли розпізнати одне одного. І сказав Боаз: Нехай не знають, що жінка приходила на тік.
15 І сказав їй: Принеси покривало, що було на тобі, і тримай його. Вона тримала за краї, і він відміряв шість мір ячменю, і завдав їй, і вона пішла до міста.
16 А Рут прийшла до свекрухи своєї. Та сказала їй: А що, доню моя? Вона переказала їй все, що вчинив їй чоловік той.