1 І знову підвів я очі мої і бачу: Ось, чотири колісниці виходять з ущелини поміж двома горами; і гори ті були гори мідні.
2 У першій колісниці коні гніді, а в другій колісниці коні вороні;
3 У третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, міцні.
4 І почав я говорити, і я сказав Ангелові, що говорив зі мною: Що це, володарю мій?
5 І відповідав Ангел і сказав мені: Оце виходять чотири духи небесних, котрі стоять перед Господом усієї землі.
6 Вороні коні там виходять до країни північної, і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни південної.
7 І сильні вийшли і прагнули йти, аби пройти землею, і він сказав: Рушайте, пройдіть землею і вони пройшли землею.
8 Тоді покликав він мене і сказав мені так: Дивися, ті, що вийшли в край північний, заспокоїли дух Мій на землі північній.
9 І було слово Господнє до мене:
10 Візьми у тих, що вернули з полону, в Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і піди того самого дня, піди до дому Йошії, сина Цефанієвого, куди вони прийшли з Вавилону.
11 Візьми у них срібло і золото і виготуй вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика,
12 І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось муж – ймення Йому Паросток, Він виросте із свого коріння і витворить храм Господній.
13 Він утворить храм Господній і прийме славу, і сяде і буде володарювати на престолі своєму; буде й священиком на престолі своєму, і рада миру буде поміж тим і тим.
14 А вінці ті будуть Хелдаєві і Товійї, і Єдаї, і Хенові, синові Цефанії, на пам'ять у храмі Господньому.