9 Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися.
10 Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
11 Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
12 А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
13 Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
14 Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
15 І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».