11 Тоді Петро отямився й промовив: «Тепер я бачу, що все насправді: Господь послав цього Ангела, й врятував мене від Іродових рук та від смерті, яку чекав народ юдейський».
12 Збагнувши це, Петро вирушив до дому Марії, Іоанової матері (Іоана ще звали Марком), де зібралося багато людей помолитися.
13 Петро постукав у хвіртку брами, і дівчина-служниця на ймення Рода пішла запитати, хто там.
14 Упізнавши голос Петра, вона, радісна, побігла назад, навіть забувши відчинити браму, і повідомила, що Петро стоїть біля воріт.
15 Присутні сказали їй: «Ти божевільна!» Та вона наполягала, що каже правду, й через те вони сказали: «То його Ангел».
16 Та Петро все стукав, і коли вони відчинили й побачили його, то були дуже здивовані.
17 Але він подав їм знак рукою, заспокоївши їх, і пояснив, як Господь вивів його з в’язниці. Петро сказав: «Розкажіть Якову і братам про це». І, залишивши їх, він подався до іншого місця.