6 Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.
7 Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.
8 Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.
9 Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.
10 А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо, якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?
11 Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».
12 Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.