25 Адже ще Давид говорив про Нього:„Я завжди бачив Господа перед собою.Він незмінно праворуч від мене,щоб я був у безпеці.
26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,і тіло моє буде жити з надією,тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,Ти не даси Своєму Святому зазнати тління.
28 Ти відкрив мені дороги життя.Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”». Псалми 16:8-11
29 «Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.
30 Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.
31 Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:„Душа Його не залишиться в країні мертвих,і тіло Його не зазнає тління”.
32 Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.