17 Після того ми намагалися обв’язати канатами корабель. А щоб не сісти на мілину Сірти, матроси спустили вітрила й віддалися на волю хвиль.
18 Шторм дужчав. Тож наступного дня вони почали викидати за борт вантаж,
19 а на третій день повикидали і усе корабельне знаряддя.
20 Кілька діб не з’являлися на небі ні сонце, ані зірки. Шторм усе лютував і у нас не лишалося ніякої надії на порятунок.
21 Давно вже ніхто нічого не їв. Тоді Павло встав перед ними і сказав: «Люди, ви мусили послухатися моєї поради й не відпливати з Криту. Тоді б ви уникли таких втрат і такої шкоди.
22 Але зараз я закликаю вас не впадати в розпач, ніхто з вас не загине, тільки корабель втратимо.
23 Бо минулої ночі з’явився мені Ангел від Бога, Якому я належу і Якому служу.