1 Отже, я сам собі вирішив не приходити знову до вас у смутку.
2 Бо коли я засмучу вас, то хто ж тоді підбадьорить мене, як не ви, кого я засмутив?
3 Тож написав я так для того, щоб, прийшовши, не бути засмученим тими, хто має веселити мене. Бо я впевнений у вас, бо моя радість — це радість для всіх вас.
4 І написав я вам з великого горя, туги в серці і гірко плачучи. Та не для того, щоб вас засмутити, а для того, щоб ви пізнали ту безмежну любов, що маю я до вас.
5 І якщо хтось когось засмутив, не мене, а почасти, щоб не перебільшувати — всіх вас,
6 то покарання від усіх вас для такої людини достатньо.
7 Тож краще простіть його і втіште, щоб не поглинув його надмірний смуток.