1 А зараз, брати і сестри, ми хочемо, щоб ви знали про Божу милість, даровану церквам Македонії.
2 Що я маю на увазі? Хоч вони були суворо випробувані у скорботах своїх, та мають безмежну радість. Незважаючи на свою глибоку вбогість, вони багаті щедрістю своєю.
3 Я можу засвідчити, що вони давали, скільки могли, і навіть більше того зі своєї доброї волі.
4 Вони невпинно і настійливо благали нас про милість разом з ними служити Божим людям.
5 Вони давали зовсім не так, як ми чекали того: сперш ніж віддати гроші, вони віддали себе Господу і нам, бо так волів Всевишній.
6 Тому ми просили Тита, бо раз він почав свою милосердну працю для вас, то нехай вже й завершить її.