5 І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:«Ти справедливий у вироках Своїх.Ти Той, Хто є і завжди був, — єдиний святий.
6 Бо пролили люди кров святих і пророків,отож дав Ти і їм крові напитися.Саме на це вони й заслуговують».
7 І почув я, як вівтар промовив:«Так, Господи Боже Всемогутній,Твій суд — праведний і справедливий».
8 Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні.
9 І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
10 Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики.
11 Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.