1 Коли Ягня зламало першу печатку, я почув, як одна з чотирьох живих істот громоподібним голосом сказала: «Прийди!»
2 Потім я побачив переді мною білого коня і вершника на ньому, який в руці тримав лук. Йому був даний вінець переможця, і вирушив він розбити ворога, та отримати перемогу над ним.
3 Ягня зламало другу печатку, і я почув, як друга жива істота сказала: «Прийди!»
4 Тоді вийшов інший кінь, рудий, мов полум’я. Його вершнику дана була влада позбавляти землю миру й примушувати людей вбивати одне одного. І було йому дано великого меча.
5 Коли Ягня розламало третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Прийди!» Тоді я глянув, а переді мною стоїть кінь вороний, й вершник на ньому тримає в руці терези.
6 Тоді я почув щось на зразок голосу, що долинав від тих чотирьох істот, який говорив: «Одна міра пшениці за динар, і три міри ячменю за динар. Але не зіпсуй олію та вино!»
7 Ягня зламало четверту печатку, і я почув, як голос четвертої живої істоти промовив: «Прийди!»
8 Тоді глянув я, а переді мною — блідий кінь. Вершник, який сидів на ньому, був смертю, а за ним слідом йшло пекло. І влада була їм дана над четвертою частиною світу вбивати мечем, голодом, хворобами, та за допомогою диких звірів.
9 Коли Ягня розламало п’яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий за вірність Слову Божому і за істину, що вони одержали.
10 Вони голосно гукали: «Святий та істинний Володарю, скільки ж іще часу до Твого Суду й покарання людей землі за смерть нашу?»
11 Кожному з них було дано білий одяг і сказано їм ще трохи зачекати, доки доповниться число їхніх братів і сестер, слуг Христових, які мали бути вбиті, як і вони.
12 Коли Ягня зламало шосту печатку, я побачив, як стався великий землетрус. Сонце стало чорним, немов волосяниця, а повен місяць зробився кривавим.
13 Зірки з неба попадали на землю, як недозрілі фіґи падають із фіґового дерева від сильного вітру.
14 Небеса розкололися і скрутилися, немов сувій, а всі гори й острови зсунулися зі своїх місць.
15 Тоді всі люди: царі земні, правителі, воєначальники, багаті та могутні, раби й вільні, сховалися в печери, та серед скель у горах.
16 І сказали вони горам і скелям: «Обваліться на нас, і сховайте нас від Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Ягняти!
17 Великий День Їхнього гніву настав, і хто зможе пережити його?»