16 «Горе, горе великому місту-розпусниці!Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру.І прикраси на ній були із золота,коштовного каміння та перлів.
17 І все багатство це загинуло водночас!»Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.
18 Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?«
19 Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:«Горе, горе великому місту, великій розпусниці!Всі, хто мав кораблі на морі,збагатилися завдяки її багатству,але загинула вона водночас!
20 Радійте, о Небеса!Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі!Бо вчинив Бог суд над неюза все, що вона вам зробила!»
21 Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:«Так саме і велике місто Вавилонбуде безжалісно скинуте,і вже ніхто його не побачить.Ніколи більше не повстане воно.
22 Ніколи там більше не гратимуть кіфари,не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм!Ніколи не побачите там ніякого ремісника,і не почуєте звуків жорна.