19 Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:«Горе, горе великому місту, великій розпусниці!Всі, хто мав кораблі на морі,збагатилися завдяки її багатству,але загинула вона водночас!
20 Радійте, о Небеса!Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі!Бо вчинив Бог суд над неюза все, що вона вам зробила!»
21 Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:«Так саме і велике місто Вавилонбуде безжалісно скинуте,і вже ніхто його не побачить.Ніколи більше не повстане воно.
22 Ніколи там більше не гратимуть кіфари,не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм!Ніколи не побачите там ніякого ремісника,і не почуєте звуків жорна.
23 Ніколи не засвітиться свічник.Й ніхто ніколи не почує сміху молодят.Купці твої були сильними світу цього.І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.
24 Ти, Вавилоне, повинна у смерті пророків,а також святих людей Божих і всіх,хто був убитий на землі».