2 Він вигукнув могутнім голосом:«Упав! Упав великий Вавилон,розпусниця велика!Стала вона притулком демонів,оселею всіляких злих духів,нечистих птахів і огидних тварин.
3 Бо напоїла всі народи виномБожої люті за її розпусту.Царі земні чинили з нею перелюб,а купці всього світу багатіли з великої розкоші її».
4 Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він:«Народе мій, виходь із міста цього,аби не бути співучасником її гріхів,та не постраждати від того жахливого покарання,яке буде наслане на неї.
5 Бо неба досягли гріхи її, таБог не забув усі її гріховні вчинки.
6 Відплатіть їй, розпусниці, за те,як вона зазвичай поводилася з вами,відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила.І келих вина приготуйтеїй, міцнішого удвоє, аніж був той,що готувала вона вам.
7 Дайте їй стільки страждань і горя,скільки мала вона слави й розкоші.Вона ж сама собі говорить:„Сиджу собі царицею. Я не вдоваі горя я не знатиму ніколи”.
8 За все те в день один впадуть на неї біди:смерть, горе й голод.Вона горітиме у вогні,тому що Господь Бог, засудивший її — могутній».