4 Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він:«Народе мій, виходь із міста цього,аби не бути співучасником її гріхів,та не постраждати від того жахливого покарання,яке буде наслане на неї.
5 Бо неба досягли гріхи її, таБог не забув усі її гріховні вчинки.
6 Відплатіть їй, розпусниці, за те,як вона зазвичай поводилася з вами,відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила.І келих вина приготуйтеїй, міцнішого удвоє, аніж був той,що готувала вона вам.
7 Дайте їй стільки страждань і горя,скільки мала вона слави й розкоші.Вона ж сама собі говорить:„Сиджу собі царицею. Я не вдоваі горя я не знатиму ніколи”.
8 За все те в день один впадуть на неї біди:смерть, горе й голод.Вона горітиме у вогні,тому що Господь Бог, засудивший її — могутній».
9 Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі.
10 Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:«Горе, горе тобі, о велике місто!Могутнє місто Вавилон!Зненацька впала на тебе кара».