29 Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням.
30 Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?
31 Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на Славу Богу.
32 Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій.
33 Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.