1 А тепер про м’ясо, пожертвуване бовванам. Ми знаємо, що «всі мають знання». Знання підносять людей в їхній пихатості, а любов допомагає їм стати дужчими.
2 Якщо хтось думає, що знає щось, то він нічого не знає як слід.
3 А хто любить Бога, той відомий Богу.
4 Щодо м’яса, пожертвуваного бовванам, то ми знаємо, що бовван — це ніщо у світі, існує лише Єдиний Бог.
5-6 І навіть, якщо так звані «боги» є на небі чи то на землі (а є й справді багато «богів» і «володарів»), то для нас існує лиш Єдиний Бог-Отець, завдяки Якому все існує на світі, і для Якого ми живемо. Є лиш один Володар і Господь — Ісус Христос, через Якого все існує, і через Якого ми живемо.
7 Та не всім відомо це знання. Дехто так звик поклонятися бовванам, що коли він їсть, то так, ніби та їжа була пожертвувана бовванамі, оскільки сумління його слабке, воно оскверняється.
8 Але їжа не наблизить нас до Бога. Ми не стаємо ні кращими, якщо не їстимемо, ані гіршими, якщо їстимемо.
9 Та дивіться, щоб це знання ваше не привело до гріха тих, хто слабкий духом.
10 Бо якщо той, хто повний сумління побачить вас, хто має ці знання, як ви їсте в бовванському храмі, то чи не заохотить це його також з’їсти того м’яса, що запропоноване на пожертву бовванам?
11 І через знання ваші знищено буде слабкого духом, вашого ж брата, за якого Христос помер!
12 Отже, згрішивши проти своїх братів і вразивши їхнє кволе сумління, ви грішите проти Христа.
13 Тож якщо їжа призводить брата чи сестру мою до гріха, то я ніколи більше не їстиму м’яса, щоб не привести їх до гріха!