32 Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»
33 Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї.
34 Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.
35 Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
36 Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!»
37 І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше.
38 Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».