5 Кажу я так, щоб соромно вам стало. Невже справи такі кепські, що серед вас не знайдеться жодного мудрого чоловіка, щоб розсудити двох своїх братів у Христі?
6 Брат іде до суду з братом, і ви дозволяєте невіруючим судити їх?
7 По суті, те, що ви вступаєте в сутяжництво одне з одним, є повною вашою поразкою. Чи не краще вам натомість стерпіти образу? Чи не краще вам стерпіти завдану шкоду?
8 Та ви ж самі ображаєте й грабуєте, і то своїх же братів і сестер у Христі!
9-10 Хіба ви не знаєте, що неправедні люди не успадкують Царства Божого? Не обманюйте самих себе! Ніхто, ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні мужоложці, ні злодії, ні скнари, ні п’яниці, ні наклепники, ні шахраї не успадкують Царства Небесного.
11 І деякі з вас були такими, але ви очистилися, були освячені й виправдані в ім’я Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
12 «Все мені дозволено», — стверджуєте ви. Та у відповідь я вам кажу: не все доцільно й бажано. Навіть якщо це правда, що «усе дозволено мені», але ніщо не повинно володіти мною як рабом.