33 Одружений дбає про життєві справи — як догодити жінці.
34 Отже, він на роздоріжжі — як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні — щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи — як би догодити чоловікові.
35 Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги.
36 Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком, й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх.
37 Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре.
38 Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще.
39 Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі.