25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.