1 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.
2 Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.
3 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).
4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;