10 Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і нї одно з них без голосу.
11 Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.
12 Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатїли ними на збудованнє церкві.
13 Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.
14 Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє без'овочне.
15 Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.
16 Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже "амінь" на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.