16 Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже "амінь" на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.
17 Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.
18 Дякую Богу моєму, що я більш усїх вас говорю мовами.
19 Тільки ж у церкві лучче менї пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.
20 Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.
21 В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
22 Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.