1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4 Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5 Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.