4 Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу! Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу.
5 Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь.
6 Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав.
7 І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт,
8 І здирають покривало з Юдеї; а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій.
9 Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу;
10 І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити;