2 Замовкнїть, осадники острову, що його, бувало, купцї Сидонські, плаваючи по морі, збагачали.
3 По великих водах привожено сюди зерно Сигорське, вроджай ріки (Нила), і був він торговицею народів.
4 Застидайсь Сидоне! ось бо що говорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дївчат до зросту!
5 А як чутка долетить про Тир до Египту, задрожать вони від новини сієї.
6 Переносїтесь у Тарсис, ридаючи, ви, давні осадники острову!
7 Чи се ж той город ваш, що був знаний в давні давна? А нинї несуть його ноги, блукатись до краях далеких!
8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його - дуками в землї?