4 Застидайсь Сидоне! ось бо що говорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дївчат до зросту!
5 А як чутка долетить про Тир до Египту, задрожать вони від новини сієї.
6 Переносїтесь у Тарсис, ридаючи, ви, давні осадники острову!
7 Чи се ж той город ваш, що був знаний в давні давна? А нинї несуть його ноги, блукатись до краях далеких!
8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його - дуками в землї?
9 Призначив се Господь Саваот, щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землї.
10 Блукай же тепер, дочко Тирська, мов ріка, по землї; нема бо вже тобі перепони!